На практиці під час проведення технічної інвентаризації після будівництва або реконструкції часто допускаються помилки, які на перший погляд здаються незначними, але згодом можуть призвести до серйозних юридичних наслідків. Найпоширенішими є дві критичні помилки.

Перша помилка — неправильне визначення контурів ідентифікатора

Досить часто технічні інвентаризатори формують контур ідентифікатора об’єкта за межами земельної ділянки, а не за фактичним контуром будівлі. Це є грубим порушенням, оскільки ідентифікатор має відповідати саме геометрії об’єкта нерухомості, а не землі, на якій він розташований.
Такий підхід є неправильним і в подальшому може спричинити проблеми з реєстрацією, внесенням даних до реєстрів або підтвердженням характеристик об’єкта.

Друга помилка — неправильно визначений тип об’єкта

Не менш серйозною є помилка у визначенні типу об’єкта нерухомості під час створення ідентифікатора. Наприклад, коли замовнику, який має нежитлову будівлю (ангар, склад, виробниче приміщення), присвоюється тип об’єкта «будинок» замість коректного «будівля».

Якщо замовник не звертає на це уваги та надалі оформлює право власності, об’єкт із класом наслідків СС1 може бути зареєстрований саме як будинок. Водночас будинок за визначенням повинен містити житлову площу. Якщо житлової площі немає — такий об’єкт не може вважатися будинком, а є нежитловою будівлею.

Чому ця помилка особливо небезпечна для об’єктів СС1

Для об’єктів класу СС2 та СС3 на етапі оформлення Акту готовності така помилка зазвичай виявляється, і її ще можна виправити без критичних наслідків.
Натомість у випадку з об’єктами СС1, де Акт готовності не оформлюється, процес обмежується технічною інвентаризацією та поданням декларації. Система не завжди автоматично зчитує помилку типу об’єкта, і вона безперешкодно «переходить» аж до державної реєстрації права власності.

У подальшому виправлення такої помилки може перетворитися на складну й затратну процедуру.

Рекомендації для уникнення проблем

Під час створення технічної інвентаризації варто обов’язково контролювати, щоб:

1. Контури ідентифікатора повністю відповідали контурам будівлі, а не земельної ділянки.

2. Тип об’єкта був визначений коректно:

   • «Будинок» — лише за наявності житлової площі;

   • «Будівля» — якщо об’єкт є повністю нежитловим.

Також рекомендовано, щоб інженер з технічної інвентаризації використовував ідентифікатор, закладений у проєктній документації. Якщо ж об’єкт старий або ідентифікатор відсутній, новий ідентифікатор має створюватися з особливою увагою до всіх технічних і правових параметрів.